- сусідка
- [сус’і/дка]
-дкие, д. і м. -с'і/дз'ц'і, р. мн. -док
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
сусідка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сусідка — и. Жін. до сусід … Український тлумачний словник
сусідський — а, е. 1) Прикм. до сусід, сусідка і сусіда. || Належний сусідові, сусідці, сусідам. || Який мешкає поруч, поблизу кого небудь. || Власт. сусідам. || Який утворюється сусідами, складається з них. 2) Те саме, що сусідній 1) … Український тлумачний словник
сусіда — и, ч. і ж. 1) Те саме, що сусід і сусідка. 2) Те саме, що підсусідок … Український тлумачний словник
сусідочка — и, ж. Зменш. пестл. до сусідка і сусіда … Український тлумачний словник
сусідчин — а, е. Прикм. до сусідка. || Належний сусідці … Український тлумачний словник
сусідонька — и, ж. Пестл. до сусідка … Український тлумачний словник
— Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления … Энциклопедия кулинарных рецептов
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
міжальвеолярний — а, е. Який знаходиться між альвеолами. •• Міжальвеоля/рна перегоро/дка а) стінка між сусідніми легеневими альвеолами; б) кісткова перегородка, яка розділяє сусідні зубні альвеоли … Український тлумачний словник